Четверту за нині здаємо станицю,

Горить під ногами Донецька земля!

Не падайте духом, міністр Дещиця,

Спасу Україну, лиш дайте коня.
***

Мелькають в новинах знайомі всі лиця,

Всі кажуть, що можуть здолати бардак.

Подайте бокали, міністр Дещиця,

Залийте пального мені в бензобак.
***

Підуть воювати гуцули і бойки,

Вино тільки вип ю – всьо буде ніщяк.

Не падайте духом, моя Тимошенко,

Розбити Росію для мене пустяк.
***

Я пізньої ночі підійду до яру,

Ну шо не чекали, Луганск і Донєцк?

Нежданно добуду з штанини куяру,

Хай думають гади, шо то пістолет.
***

А ранком проснувся уже я за Доном,

Зосталась без мене родная страна,

Казали ж вояки, а может вернемся?

Зачем нам, хорунжий, чужая земля?

***

Мене там зустріли два справжніх гусари,

Штанці припустили, оділи браслєт,

Поручик Голіцин, корнет Оболєнскій,

Мене як дєвчонку ведуть в кабінет.