- Купи мені яких ґазет пенсійних почитати, - каже мама.

Біжу, купую. Повертаюсь і застаю картину: на місці, біля вікна, де я лишала маму, сидить боєць з переляканими очиськами. В руках моя пасочка, крашанка, шмат ковбаси і огірок. Мама стоїть в проході з ціпком напоготові. Розумію, що операція "Порятунок рядового з району" пройшла успішно. Народ в маршрутці галдить, шо гуси в плавнях.

- Тихо! - піднімає мама палицю.

Народ затихає.

- Ану, курви бляцькі, - звертається моя дужеінтілігєнтна мама до двох бабульох, - повторіть тепер на пресу те, шо ви щойно дитині сказали!

Бабульохи , як вияснилось непугані, повторюють: Пишу на диктофон. Робота така.

- Де то справедливо, шоб ми, пенсіонери, платили, а солдати безплатно їздили. Хай іде білєта купляє, - озвучує перша.

- Ми його туди не посилали! - Чеканить друга.

- Ну, шо: не блядота? - Повертається до мене мама.

- Блядота, - кажу. А сама думаю, як з того вирулити.

- А я вас знаю, - говорить раптом боєць.- Ви до нас в санаторій виступати приїжджали. Оце пріко-ол! Повезло!..

- Гарно, - відповідаю йому. - Ти ще мою маму не знаєш...Тобі то все доведеться з'їсти. Плюс там ще компот в сумці. Так що невідомо ще, кому повезло.

Мама скоренько читає бабульохам розширену світоглядну лєкцію на тему війни і миру, добра і зла, любові і ненависті, поваги до військового і милосердя до ближнього. Однією тезою:

- Де то видано, га? То мій зять воює, їден внук воює, другий на базі тренується, бо ше вчиться на юріста. То золоті діти, як і таво дитина. А якісь бляді з, забутого Богом, Старого Висранця при мені будуть солдата ображати? Приб'ю!

- Приб'є, - чесно дивлюсь в очі бабульохам.

Заходить водій Володька, колишній афганець:

- Знов ти? - До мене.

- Нє, -кажу, - мама.

Водій швидко розбирається в ситуації:

- Он воно як, пані мої хороші... Я вас обох принципово везти в ваші єбєня не буду. Прошу вийти.

- Ми не пані! Ми - нормальні прості люди! - Кричить бабульоха.

- Тоді тим більше не буду.

Народ підтримує водія.

- Ніна, пішли звідси нахуй! - Каже одна бабульоха і тягне другу за лікоть до виходу.

- Ми вас туди не посилали! - В унісон скандує маршрутка...

Завіса.

http://saracinua.livejournal.com/4317017.html