Ессенціале – шекспірівська трагедія в двох частинах
Huevidence Medicine
Ессенціале – шекспірівська трагедія в двох частинах
(Частина перша, науково-драматична)
В ролях:
Ессенціале – Жовчний Князь
Медгоблін – хитра потвора
Пабмед – мальчік, американський ерудіт
Кохрейн – мальчік, архізадрот
Зяо, Ван, Сунь – мальчікі, китайські кулібіни
Глузд і Мислення – міфічні створіння
Лікар – довірливий дурник
Алхіміч – транснаціональний злий дух, батько Жовчного Князя
* * *
>Ессенціале - Сколько в етом звукє для сєрца… пєчєні й вобщє!
>Лікар – О да, ти офігенний. Тобою вмажу пацієнтів всіх я в вену.
Бо книга мудра пише, що гепатоцити від тебе стають «рихлішими» й «тєкучість їх мембран» не знає меж!
>Ессенціале – Еге, авжеж. (В сторону) Алхімічу сказати треба, щоби х¥йні такої більше не писав.
(До всіх) Ви пам’ятаєте, як я не раз спасав цирозника, й вагітну, й наркомана
І шось не теє випившого пана
>Лікар – конєчно пам’ятаєм. Від ефективності такої ффігіваєм!
Якби ж в усьому світі сподобились під владу Княжу лєчь
Життів мільйони додатково смоглі б ми убєрєчь
>Глузд і Мислення – побійся Бога!
>Ессенціале – зломлю буржуїв і наша буде перемога!
>Медгоблін – буржуї не бояться тебе Князь!
>Есенціале – хто це сказав? Іди сюда, по пиці хлясь!
>Медгоблін – про тебе знають всі давно,
шо ти плацебо і гавно.
>Есенціале – Хто знає? (до лікаря) Ти знаєш?
>Лікар – нє, не знаю. Але я чув як то казали мальчікі в дворі.
>Есенціале (лагідно) – Поклич їх (в сторону) я запущу в них свої пазурі!
*Лікар кличе. Забігає Пабмед, Зяо, Ван і Сунь. Глузд і Мислення дивляться на них з надією*
>Есенціале – ну, пизDюки, хто Князя оскорбляв?
>Пабмед (перелякано) – я лиш повторював, що в книгах прочитав,
в журналах різних пишуть, що років 20 тому в тебе був потенціал
але злетіть не може той, хто повзать має від природи.
>Есенціале (в сторону) – капєц, кругом одні уроди!
(до Пабмеда) Ти любознатєльний парніша, це похвально.
А чтиво викинь те дурне, бімануально.
І батька виклич свого на «свіданьє»
Йому я поясню, яке в дітей должно буть воспітаньє
>Пабмед (з достоїнством) – я син американського народу!
>Ессенціале (кривиться) – сказав, як перднув в воду. Іди сюди
у мене купа є статей новеньких, і там написано що я могутній і красава
>Пабмед – але дослідження усі такі маленькі…
А все ж читну – бо нові знанія отримувать цікаво.
*Глузд і Мислення намагаються вчинити самогубство, але їх ніхто не бачить*
>Пабмед – кажись усе я дочитав:
там статистична сила недостатня
і вибірки маленькі, конфлікти інтересів скриті, і вилами багато по воді.
>Ессенціале – ти сам то поняв, шо сказав? Так діло нє пойдьот.
(До Зяо, Вана, Суня) Гей малі! Де я - там гроші і можливості кар’єрні впєрєді!
Цікаво вам робить науку?
>Зяо, Ван, Сунь – нам цікавіше це, чим знов збирати рис
>Ессенціале – Ой молодці! Держіть, смокчіть іріс.
* Зяо, Ван, Сунь цингованими яснами жадібно слинять цукерки. І починають з палок, навозу і мишей сооружати клінічне дослідження в кутку*
>Лікар (заздрісно) - диви, красіво як! Наука мудра,
лиш я один на світі без науки, як муд@к.
>Есенціале – не начінай. Візьми скуштуй цукрову пудру.
Як виростеш, тобі я дам грошей робить науку
Але повір, така страшна це скука. Мене слухняно краще призначай.
*Лікар лиськає цукрову пудру. Його голодний організм від стрибка глюкози втрачає здатність до критичної оцінки світу*
>Пабмед (зацікавлено) Рєбята ті в кутку таке зваяли!
Порізали мишей і в брижу їм лайна якогось накидали. Вмирали миші.
А іншій групі додали фосфоліпіди чарівні.
>Лікар – І шо?
>Пабмед – все рівно поздихали. Але усі показники були в них лучші.
>Глузд і Мислення – Ви іздіваєтесь?
>Пабмед – а нє – оно одна жива!
>Глузд і Мислення – канєшно, бл@дь жива! Китайці досліджувану групу
лікували, до того ще як сепсісом мишей позаражали!
Давайте всіх людей лічить ми будем до хвороби, бл@дь!
>Медгоблін (показуючи на дослідження) – це страхопудло не змогло переконать
розвинені народи. Тебе князьок, вони відмовилися призначать.
*В мутних очах Лікаря починає з’являтись сумнів*
>Ессенціале – ну хто там тявкає?!
>Медгоблін – Пабмедік, здрисни! Ти той, хто все підряд читає.
Ми ж слово мудрецю дамо сказать
Який собаку з’їв на хитрозроблених уродах
>Кохрейн (забігаючи) – авжеж це я, вєк волі нє відать!
>Ессенціале – неначе ця поява змінить нам погоду.
Прівєт, Кохрейнушка іріску хочєш?
>Кохрейн – ні! Доведено псує зубну емаль.
>Ессенціале – то йди з рєбятками пограєшся в дослідження в кутку
>Кохрейн – це не дослідження – а лютая пєчаль.
* Зяо, Ван, Сунь продовжують завзято патрати мишей і запихувать у них всяку гидоту*
Кохрейн – про тебе, князь, я чув уже давно,
хоч самозванець ти і взяв ім’я, гучне, як у кіно.
Насправді ж ти простий лептин,
фосфоліпід
Поліеніл-фосфатидин холін.
Про силу твою всі говорять, але ніхто не бачив.
Принаймні, доказів я не знайшов її реальності добрячих.
*Ессенціале блідне, на очі його навертаються сльози*
>Ессенціале – ПАПА!
*Гасне світло. Потім щось рожево мерехтить. Невідомо звідки виходить Алхіміч весь у золоті, одягнений в костюм сутинера*
>Ессенціале – Па, на мене тут усі пизд@ть!
*Алхіміч дає йому по губам, а тоді втирає сльози*
Алхіміч – поводь себе достойно, і стануть поважать.
Не лайся, чемним будь. І гроші всім давати не забудь.
А ти, Кохрейн – не думай, що все знаєш.
На світі стільки публікацій, що ти за всіми не встигаєш.
Осьо одна із них!
*Він протягує Кохрейну величезний огляд літератури за 2011 рік, в якому однозначно показані переваги використання Ессенціале*
==Кінець Першої Дії==
источник