Із жизні Дімона.
А тепер ударимо бойовим суржиком! :)))
Ітак:
Дімон плакав - по-детскі, навзрид. Сльози тоненькими ручейками котилися по тщатєльно вибритім хольоним щочкам і капали прямо на куплений на распродажі во врємя послєднего візіта в Америку піджачок.
Аліна підійшла і обняла його за взрагівающі в риданіях плєчі.
- Ну чего ти ревьошь, дурілка? Шо случілось? Хтось обідив?
- Во...вони..ме...ня не пустілі! - сквозь судороги произньос Дімон. - А-а-а-а!!!
- Кто не пустіл? - витаращила глаза Аліна.- Куда не пустіл? Почему?!!!
- Нє зна-а-а-ю--у-у-у - вопил Дімон. - Я в Амєріку нє паєду тіпєрь!
- А ти шо - снова туда собрался? Я что-то пропустіла?
А ну, успокойся і об'ясні мамє все по порядку.
- Папік сказал, что я на переговори єду, по Сірії! А оні мнє отказалі в візє!
- Та нє стоіт із-за такой єрунди так расстраівацца, синок. Бєз тєбя договарятся
- Мнє переговори і даром нє нужні - отвєтіл Дімон. - Но там же новий Айфон вишел, а Обама мнє єго каждий раз бесплатно дайот в знак уваженія і прізнатєльності. І в Макдональдсє корміт!
В комнату осторожно проніклі сначала уси, а потом і всьо тєло Пєскова.
- Дмітрій Анатольїч, ви нє забули - у вас через 20 мінут церемонія награжденія?
Папік вас уже ждет с ордєном!
- Ура-а-а-а!!! - плач во мгновєніє ока превратився в радость. - У мєня будєт ордєн! Настоящій!!!
- Будєт, синочек, будєт. Бєгі умивайся, а то опоздаєшь - а папа нє любіт, когда опаздивають.
- Ага, зато он сам всєгда опаздиваєт!
- Родітєлєй нє судят - назідатєльно підняв палець вверх Пєсков. - Будєшь харашо сібя вєсті - папік тєбє і наш імпортозамєщонний смартфон подаріт.
Новий, с двумя екранами - ЙОПТА називається!
- Правда подаріт? - недовірливо посмотрєл Дімон прямо в глаза Пєскова.
- Клянусь своїми усами - солідно проізньос прес-секретар.
- Нє, ти лучше часами поклянісь - оні у тєбя крутиє.
- Часами нє могу - то подарок от нєвєсти, ти ж знаєш...
- Ну смотрі, єслі збрехав - я тєбє самолічно уси повищипую. По одній волосині і без наркоза!
А папіку ноччю ліцо іголкой проколю, шоб увесь ботокс витік!
Дімон показав язика і побіг умиваться.
- Нє понімаю, зачєм Володє понадобілось усиновлять цьго дєбіла - Аліна грустно посмотрєла на Пєскова. - Уже сколько лєт тєрплю єго виходки, сіл моїх больше нєту...
- Нічего, Аліночка, надо тєрпєть - це політіка, нічого не подєлаєшь...
Пєсков по-отєческі поцілував Кабаєву в щоку.
- Пойду за Дімоном, а то ще в ванні втопиться!
Пєсков вийшов, залишивши Кабаєву одну.
Вона підійшла до вмонтірованного в стіну бара, достала пляшку запрєщонного в Росії "Хенесі", отдкрила і, не наливаючи в бокал, прямо із горла зробила нєсколько глибокіх ковтків.
Вечоріло...